мішурний
МІШУ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до мішура́ 1;
// Зв’язаний з виготовленням мішури.
Мішурне виробництво;
// Зробл. з мішури або прикрашений мішурою.
В ніч місячну, як у мішурне убрання, .. нарядилася Земля (Головко, І, 1957, 56).
2. перен. Розрахований на зовнішнє враження; обманливий, показний.
Єгипетські піраміди вражають уяву величчю своєї архітектури і рівнем будівельної техніки, але й височать жорстоким докором самій науці, що безплідна розтратила працю десятків тисяч рабів заради мішурної величі фараонів (Рад. Укр., 1.1 1964, 3);
Радянські воїни вміють розпізнавати мішурний блиск буржуазної культури (Укр. літ., 10, 1957, 179).
Словник української мови (СУМ-11)