міщанка
МІЩА́НКА, и, ж.
Жін. до міщани́н.
– Мене прозивають міщанкою (вона була донька горожанина таки з того містечка, але тепер уже пані), а за тебе будуть говорити, що купуєш булки по два крейцарі (Л. Мартович);
Напроти доктора на лаві сидять якісь дві жінки, з вигляду крамарки або багаті міщанки (В. Гжицький);
Вигнаний, він пішов, не дуже образившись, і сказав при відході: “Я так і знав, що ви міщанка” (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)