м'ятий
М'Я́ТИЙ, а, е.
1. Який зім'явся, став пом'ятим.
І знову м'ятий розгортає лист Сошенко – і на контури Сатурна уважно дивиться (М. Рильський);
В плащі, який не кидається [не впадає]в очі, У капелюсі, м'ятому, старому, Вапцаров сам виходить серед ночі Із потайного і глухого дому (П. Воронько);
Схили [даху] вкривали .. зв'язками м'ятої соломи (з наук. літ.).
2. Перетворений у м'яку масу чавленням.
У великій мисці парувала м'ята картопля (Л. Первомайський);
М'яті ягоди.
Словник української мови (СУМ-20)