м'ятися
М'Я́ТИСЯ, мну́ся, мне́шся, недок.
1. тільки 3 ос. Ставати зім'ятим.
Коваль вправно орудував молотком .. Розпечений брусок гнувся, м'явся в огняних бризках (К. Гордієнко);
// Мати властивість швидко збрижуватися, робитися м'ятим.
Штучний шовк мнеться.
2. перен., розм. Виявляти нерішучість, ніяковість; вагатися.
Довго він терся та м'явся, поки зважився сказати про своє лихо... (Панас Мирний);
Він усе чогось м'явся, .. бажаючи щось сказати, та не насмілюючись (Б. Грінченко);
// Робити щось повільно; гаятися.
– Що се ви тут мнетесь? Чому вікон не одчиняєте? (Панас Мирний);
Він не може дивитися, як син мнеться. Волочить ноги. Молодий, а неповороткий який (К. Гордієнко).
3. коло (біля) кого, фам. Постійно перебувати біля когось; крутитися, тертися.
Собі очиці зав'язала І у панаса грати стала, Енея б тілько [тільки] уловить; Еней же зараз догадався, Коло Дидони терся, м'явся (І. Котляревський).
4. Пас. до м'я́ти 1, 2.
◇ (1) Те́ртися — м'я́тися (д) див. те́ртися.
Словник української мови (СУМ-20)