набазграти
НАБА́ЗГРАТИ, аю, аєш, док., зневажл.
Написати невміло і погано (перев. щось нісенітне).
Віршомазів стільки наплодилось, що якби кождий [кожний] ховав те на десять рік, що за годину набазгра, то б нігде чоловікові й хати нанять [найняти] за паперами! (П. Гулак-Артемовський).
Словник української мови (СУМ-20)