набазграти
НАБА́ЗГРАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Написати невміло і погано (перев. щось нісенітне).
Віршомазів стільки наплодилось, що якби кождий ховав те на десять рік, що за годину набазгра, то б нігде чоловікові й хати нанять за паперами! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 195).
Словник української мови (СУМ-11)