набазікати

НАБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного.

— Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, — дарма! (Вовчок, VI, 1956, 273).

Значення в інших словниках

1. набазікати — набазі́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. набазікати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набазікати — НАБАЗІ́КАТИ див. набазі́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. набазікати — Набазі́кати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. набазікати — Набазікати, -ся см. набазікувати, -ся.  Словник української мови Грінченка