Великий тлумачний словник сучасної мови

набазікати

набазі́кати

-аю, -аєш, док., перех., розм.

Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. набазікати — набазі́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. набазікати — НАБАЗІ́КАТИ див. набазі́кувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. набазікати — Набазі́кати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. набазікати — НАБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного. — Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, — дарма! (Вовчок, VI, 1956, 273).  Словник української мови в 11 томах
  5. набазікати — Набазікати, -ся см. набазікувати, -ся.  Словник української мови Грінченка