набакир
набаки́р
присл., розм.
З нахилом набік, зсунувши на одне вухо (перев. про головний убір).
Великий тлумачний словник сучасної української мовинабаки́р
присл., розм.
З нахилом набік, зсунувши на одне вухо (перев. про головний убір).
Великий тлумачний словник сучасної української мови