Значення в інших словниках
-
набакир —
набаки́р прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
набакир —
присл., розм. З нахилом набік, зсунувши на одне вухо (перев. про головний убір).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набакир —
НАБАКИ́Р, присл., розм. З нахилом на один бік (перев. про головний убір). Хвіртку мов вихром розчинило, і в загін, танцюючи, ускочив добродій в чоботях.., в картатому піджаці і брилі набакир (В.
Словник української мови у 20 томах
-
набакир —
Наба́ки́р, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
набакир —
НАБАКИ́Р, присл., розм. З нахилом набік, зсунувши на одне вухо (перев. про головний убір). Браво сидів він на рулі, закинувши набакир високу смушеву шапку (Стор.., І, 1957, 250); Я став носить шахтарський чуб і набакир кашкет дешевий (Сос., II, 1958, 380).
Словник української мови в 11 томах
-
набакир —
Набакир и набакирь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Словник української мови Грінченка