набазікати —
набазі́кати дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
набазікати —
-аю, -аєш, док., перех., розм. Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набазікати —
Набазі́кати, -каю, -каєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
набазікати —
НАБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного. — Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, — дарма! (Вовчок, VI, 1956, 273).
Словник української мови в 11 томах
набазікати —
Набазікати, -ся см. набазікувати, -ся.
Словник української мови Грінченка