набакирений
НАБАКИ́РЕНИЙ, а, е, розм.
Одягнений набакир, на один бік голови.
Тяжкі грузовики проривались .. крізь хвилі плечей і голів, крізь набакирені кепі й розстебнуті куртки (І. Микитенко);
Анрі-Жак ішов, і йому здавалося, що збоку любо глянути на його хвацьку ходу, набакирений берет (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)