набесідувати

НАБЕСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, док., чого, розм.

Під час бесіди наговорити багато чого.

Набесідувала , наговорила , – взяла мазницю, за медом пішла (Номис).

Значення в інших словниках

1. набесідувати — набесі́дувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. набесідувати — Набесідувати, -дую, -єш гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла. Ном. № 12996.  Словник української мови Грінченка