набешкетувати
НАБЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
Бешкетуючи, зробити яку-небудь шкоду.
Дарина сама вкладає Гната і щось йому вичитує: набешкетував, мабуть (М. Стельмах);
– Насмілюсь доповісти, пане обер-лейтенант, все в порядку, лише кицька набешкетувала і зжерла вашого канарка (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)