набешкетувати
НАБЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Бешкетуючи, натворити чого-небудь.
Дарина сама вкладає Гната і щось йому вичитує: набешкетував, мабуть (Стельмах, Хліб.., 1959, 326);
Обмежений культурою, він інколи візьме та й набешкетує (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 490).
Словник української мови (СУМ-11)