набивальник

НАБИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец.

Те саме, що набива́ч.

Проте у мові спостерігаємо паралелі типу: .. набивальник-набивач, де вибір суфіксом основи того чи іншого виду ніби нейтралізований (з наук.-попул. літ.);

У мові спостерігаємо паралелі типу: нагрівник – нагрівальник – нагрівач, [..] набивальник – набивач (з наук. літ.);

Набивальник цигарок.

Значення в інших словниках

1. набивальник — набива́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. набивальник — -а, ч., спец. Те саме, що набивач. Набивальник цигарок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набивальник — НАБИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Те саме, що набива́ч. Набивальник цигарок.  Словник української мови в 11 томах