набивальник —
набива́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
набивальник —
-а, ч., спец. Те саме, що набивач. Набивальник цигарок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набивальник —
НАБИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Те саме, що набива́ч. Проте у мові спостерігаємо паралелі типу: .. набивальник-набивач, де вибір суфіксом основи того чи іншого виду ніби нейтралізований (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах