набивач
НАБИ́ВАЧ, а, ч., діал.
1. Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки.
2. Бондарський інструмент для набивання обручів на діжку.
НАБИВА́Ч, а́, ч., спец.
Той, хто займається набиванням чого-небудь.
Набивач патронів.
Словник української мови (СУМ-20)