набивач
I наб`ивач-а, ч., діал.
1》 Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки.
2》 Бондарський інструмент для набивання обручів на діжку.
II набив`ач-а, ч., спец.
Той, хто займається набиванням чого-небудь. Набивач патронів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови