набожність

НАБО́ЖНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до набо́жний.

Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (О. Ільченко);

Старші люди одягнені простіше, але теж чисто і охайно. Набожність просвічується в їхніх лицях; до церкви вони наближаються поважним, рівномірним кроком (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. набожність — набо́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. набожність — -ності, ж. Абстр. ім. до набожний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набожність — НАБО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до набо́жний. — Нехай же пан не тривожить моєї набожності (Н.-Лев., І, 1956, 187); Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 119).  Словник української мови в 11 томах
4. набожність — Набо́жність, -ности ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка