набожність

НАБО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до набо́жний.

— Нехай же пан не тривожить моєї набожності (Н.-Лев., І, 1956, 187);

Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 119).

Значення в інших словниках

1. набожність — набо́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. набожність — -ності, ж. Абстр. ім. до набожний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набожність — НАБО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до набо́жний. Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (О. Ільченко); Старші люди одягнені простіше, але теж чисто і охайно.  Словник української мови у 20 томах
4. набожність — Набо́жність, -ности ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка