набридлий
НАБРИ́ДЛИЙ, а, е.
Який набрид.
Марія змахнула хвартухом набридлу сльозу і боязко озирнулася до вікна (В. Кучер);
Над морем шугає пронизливий вітер і висвистує набридлу пісню (А. Хижняк);
Почесних гостей проводжають, набридлих – випроводжають (прислів'я).
Словник української мови (СУМ-20)