набучавіти
НАБУЧА́ВІТИ, іє, док., чим і без дод., діал.
Набухнути.
* Образно. По небу кілька білих хмарок снігових набучавіло (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)НАБУЧА́ВІТИ, іє, док., чим і без дод., діал.
Набухнути.
* Образно. По небу кілька білих хмарок снігових набучавіло (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)