набучувати

НАБУ́ЧУВАТИ, у́чу, у́чеш, недок., НАБУТИ́ТИ, учу́, ути́ш, док.

Бутити певну кількість чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. набучувати — набу́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови