набі
НАБІ́, і́, ч.
Мусульманський проро́к.
– Людині не дано осягнути Бога, – стояв на своєму набі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)НАБІ́, і́, ч.
Мусульманський проро́к.
– Людині не дано осягнути Бога, – стояв на своєму набі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)