набіг
НАБІ́Г, у, ч.
Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території.
Перекази стверджують, що в замку у Шешорах люди ховалися від набігів ворогів (з легенди);
Отої ночі перед набігом козацьким на село .. майже всеньку ніч і гибіла [Катря] надворі, все прислухаючись (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)