набіг
НА́ПАД (дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); АГРЕ́СІЯ (напад однієї держави на іншу); НАЛІ́Т, НА́СКОК (раптовий стрімкий напад); НАБІ́Г, НАЇ́ЗД заст. (раптовий напад, короткочасне вторгнення — перев. невеликими силами). Третій напад зробив Косинський з своїми козаками (І. Ле); Коли опришок, блищучи очима, оповідав о смілім орлинім нальоті на місто.., Маруся тремтіла, мов сама мчалась конем (Г. Хоткевич); Німці їх (партизанів) боялися і кожної хвилини очікували несподіваних наскоків (О. Десняк); Сидів же хан після розгрому Золотої Орди століття в Криму, живучи набігами (О. Гончар); Оце батько розкаже про наїзди на Туреччину (Панас Мирний). — Пор. 1. нава́ла.
Словник синонімів української мови