набіг

НА́ПАД (дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); АГРЕ́СІЯ (напад однієї держави на іншу); НАЛІ́Т, НА́СКОК (раптовий стрімкий напад); НАБІ́Г, НАЇ́ЗД заст. (раптовий напад, короткочасне вторгнення — перев. невеликими силами). Третій напад зробив Косинський з своїми козаками (І. Ле); Коли опришок, блищучи очима, оповідав о смілім орлинім нальоті на місто.., Маруся тремтіла, мов сама мчалась конем (Г. Хоткевич); Німці їх (партизанів) боялися і кожної хвилини очікували несподіваних наскоків (О. Десняк); Сидів же хан після розгрому Золотої Орди століття в Криму, живучи набігами (О. Гончар); Оце батько розкаже про наїзди на Туреччину (Панас Мирний). — Пор. 1. нава́ла.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набіг — набі́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. набіг — -у, ч. Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набіг — Навала, напад, див. інвазія Словник чужослів Павло Штепа
  4. набіг — НАБІ́Г, у, ч. Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території. Перекази стверджують, що в замку у Шешорах люди ховалися від набігів ворогів (з легенди); Отої ночі перед набігом козацьким на село .. майже всеньку ніч і гибіла [Катря] надворі, все прислухаючись (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  5. набіг — НАБІ́Г, у, ч. Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території. Більшість полонених, захоплених під час набігів, скіфи продавали грецьким работорговцям (Іст. стар. світу, 1957, 95); Отої ночі перед набігом козацьким на село.. Словник української мови в 11 томах
  6. набіг — Набіг, -гу м. Набѣгъ. Словник української мови Грінченка