набучавіти
НАБУЧА́ВІТИ, іє, док., перех., діал. Набухнути.
Але як перебратися через Дніпро? Крига була крихка, набучавіла водою (Вітч., 9, 1970, 164);
*Образно. По небу кілька білих хмарок снігових набучавіло (Вовчок, І, 1955, 165).
Словник української мови (СУМ-11)