1. Словник української мови в 11 томах

набучавіти

НАБУЧА́ВІТИ, іє, док., перех., діал. Набухнути.

Але як перебратися через Дніпро? Крига була крихка, набучавіла водою (Вітч., 9, 1970, 164);

*Образно. По небу кілька білих хмарок снігових набучавіло (Вовчок, І, 1955, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набучавіти — набуча́віти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. набучавіти — -іє, док., перех., діал. Набухнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набучавіти — НАБУЧА́ВІТИ, іє, док., чим і без дод., діал. Набухнути. * Образно. По небу кілька білих хмарок снігових набучавіло (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. набучавіти — НАБУ́ХНУТИ (насичуючись вологою, збільшитися в об'ємі; про насіння, бруньки дерев — налитися соками), НАБРЯ́КНУТИ, РОЗБУ́ХНУТИ підсил., НАБУЧА́ВІТИ розм.; НАБУБНЯ́ВІТИ (звичайно про насіння, бруньки). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. набучавіти — Набучавіти, -вію, -єш гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью. Словник української мови Грінченка