набідкатися
НАБІ́ДКАТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
Досхочу поговорити про своє лихо, горе, нужду; нажалітися.
Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (І. Нечуй-Левицький);
Вернувшись од Чіпки, набідкавшись перед ним досхочу, Грицько заводив .. розмову з Христею (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)