набідкатися
НАБІ́ДКАТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
Досхочу поговорити про своє лихо, горе, нужду; нажалітися.
Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (І. Нечуй-Левицький);
Вернувшись од Чіпки, набідкавшись перед ним досхочу, Грицько заводив .. розмову з Христею (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набідкатися — набі́дкатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- набідкатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Досхочу поговорити про своє лихо, горе, нужду; нажалітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набідкатися — НАБІ́ДКАТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Досхочу поговорити про своє лихо, горе, нужду; нажалітися. Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- набідкатися — Набідкатися, -каюся, -єшся гл. Наговориться о своей бѣдѣ, о своемъ горѣ. Словник української мови Грінченка