1. Словник української мови в 11 томах

набідкатися

НАБІ́ДКАТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Досхочу поговорити про своє лихо, горе, нужду; нажалітися.

Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (Н.-Лев., II, 1956, 276);

Вернувшись од Чіпки, набідкавшись перед ним досхочу, Грицько заводив.. розмову з Христею (Мирний, І, 1949, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набідкатися — набі́дкатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набідкатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Досхочу поговорити про своє лихо, горе, нужду; нажалітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набідкатися — НАБІ́ДКАТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Досхочу поговорити про своє лихо, горе, нужду; нажалітися. Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (І. Словник української мови у 20 томах
  4. набідкатися — Набідкатися, -каюся, -єшся гл. Наговориться о своей бѣдѣ, о своемъ горѣ. Словник української мови Грінченка