1. Словник української мови в 11 томах

набідитися

НАБІДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., діал. Набідуватися.

Наробилася [мати] коло мене, набідилася (Стеф., III, 1954, 201);

— Ех, оце ж і я набідився так й жінка з дітьми дома нагорювалися та набідилися без хліба (Козл., На переломі, 1947, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набідитися — набіди́тися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. набідитися — -джуся, -дишся, док., діал. Набідуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набідитися — НАБІДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., діал. Набідуватися. Наробилася [мати] коло мене, набідилася (В. Стефаник); – Ех, оце ж і я набідився так й жінка з дітьми дома нагорювалися та набідилися без хліба (П. Словник української мови у 20 томах