наварений
НАВА́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нава́рювати¹ 2.
Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів. І долота, і лапи, і бритви наварені сормайтом – чудодійним сплавом, який не тільки подовжує строк служби цих робочих органів у десять раз, а й робить їх самозаточувальними (з газ.);
// у знач. прикм.
Наварений метал луснув, і саме цю тріщину на місці зварки і постарався зафарбувати Кирило Сидорович (В. Собко);
// нава́рено, безос. пред.
Посадили молодих за стіл; страви ж було усякої наварено, була ж і горілка, була й варена (Г. Квітка-Основ'яненко);
На ньому [тракторі] немає живого місця – ту деталь зварено електрикою, ту припасовано з іншої системи, ту знято з танка, ту розточено, наварено вищерблені зубці (Ю. Яновський);
Будову автомобіля контролер контрольно-пропускного пункту знав добре і досідченим оком помітив: на бензобак наварено ще один (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)