наварений
НАВА́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нава́рювати¹ 2.
Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів. І долота, і лапи, і бритви наварені сормайтом – чудодійним сплавом, який не тільки подовжує строк служби цих робочих органів у десять раз, а й робить їх самозаточувальними (з газ.);
// у знач. прикм.
Наварений метал луснув, і саме цю тріщину на місці зварки і постарався зафарбувати Кирило Сидорович (В. Собко);
// нава́рено, безос. пред.
Посадили молодих за стіл; страви ж було усякої наварено, була ж і горілка, була й варена (Г. Квітка-Основ'яненко);
На ньому [тракторі] немає живого місця – ту деталь зварено електрикою, ту припасовано з іншої системи, ту знято з танка, ту розточено, наварено вищерблені зубці (Ю. Яновський);
Будову автомобіля контролер контрольно-пропускного пункту знав добре і досідченим оком помітив: на бензобак наварено ще один (з газ.).
Значення в інших словниках
- наварений — нава́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наварений — [навареинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- наварений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наварити. || наварено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наварений — Нава́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наварений — НАВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навари́ти. Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів. І долота, і лапи, і бритви наварені сормайтом — чудодійним сплавом... Словник української мови в 11 томах