наварений

нава́рений

[навареинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наварений — нава́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наварений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наварити. || наварено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наварений — НАВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нава́рювати¹ 2. Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів. І долота, і лапи, і бритви наварені сормайтом – чудодійним сплавом... Словник української мови у 20 томах
  4. наварений — Нава́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наварений — НАВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навари́ти. Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів. І долота, і лапи, і бритви наварені сормайтом — чудодійним сплавом... Словник української мови в 11 томах