наварений

нава́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наварити.

|| наварено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. наварений — нава́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наварений — [навареинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. наварений — НАВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нава́рювати¹ 2. Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів. І долота, і лапи, і бритви наварені сормайтом – чудодійним сплавом...  Словник української мови у 20 томах
4. наварений — Нава́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. наварений — НАВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навари́ти. Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів. І долота, і лапи, і бритви наварені сормайтом — чудодійним сплавом...  Словник української мови в 11 томах