Словник української мови у 20 томах

навдивовиж

НАВДИВОВИ́Ж, присл.

Те саме, що навдивови́жу 1.

Здавалося, що навдивовиж гармонійно і нерозривно зжилися тут [поблизу Чорнобиля] краса поліської природи і сховані в бетон чотири блоки АЕС (Ю. Щербак);

Фігурально кажучи, був же [Б. Грінченко] якись просто навдивовиж потужний двигун, аналогію до обертів якого можна вбачати хіба що в діяльності І. Франка (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. навдивовиж — навдивови́ж прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови