наверзтися
НАВЕРЗТИ́СЯ, зе́ться, док., безос., розм.
1. Наснитися багато чогось неприємного або дивного.
Оце заснула була, та й такого мені наверзлося, що й купи не держиться (Сл. Б. Грінченка);
– Як лягали спати, то не так голову положили: або дуже високо, або низько. Ото кров і прилила та й наверзлося такого (Панас Мирний).
2. Виникнути в думці, в уяві.
[Терпелиха:] Коли тобі що і наверзеться на ум, то подумай, для кого і для чого виходиш .. замуж [заміж] (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)