наверзтися
НАВЕРЗТИ́СЯ, зе́ться, док., безос., розм.
1. Багато наснитися чогось неприємного або дивного.
Оце заснула була, та й такого мені наверзлося, що й купи не держиться (Сл. Гр.);
— Як лягали спати, то не так голову положили: або дуже високо, або низько. Ото кров і прилила та й наверзлося такого (Мирний, III, 1954, 307).
2. Виникнути в думці, в уяві.
[Терпелиха:] Коли тобі що і наверзеться на ум, то подумай, для кого і для чого виходиш.. замуж [заміж] (Котл., II, 1953, 23).
Словник української мови (СУМ-11)