Словник української мови у 20 томах

навершувати

НАВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРШИ́ТИ, вершу́, ве́ршиш, док., що.

Покривати чим-небудь верх будівлі.

Розпланувавши розмір житла, викопували ямки для стовпців, закріпляли їх і навершували дубовими підвалинами (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. навершувати — наве́ршувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови