навершувати

НАВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРШИ́ТИ, вершу́, ве́ршиш, док., що.

Покривати чим-небудь верх будівлі.

Розпланувавши розмір житла, викопували ямки для стовпців, закріпляли їх і навершували дубовими підвалинами (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навершувати — наве́ршувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови