навидатися

НАВИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чого, розм., рідко.

1. Побачити багато чого-небудь.

Попросив [Демко] посідати .. та послухати, що скаже син його, що навидався світу і від людей наслухався усього розумного (Г. Квітка-Основ'яненко);

Багато світа сходив Михайло Подолян і багато чого в тих мандрах навидався (С. Журахович).

2. Подивитися багато, досхочу.

З ким люблюся – не наговорюся. З ким кохаюсь – не навкидаюсь (П. Чубинський).

Значення в інших словниках

1. навидатися — навида́тися дієслово доконаного виду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. навидатися — див. бачити  Словник синонімів Вусика
3. навидатися — -аюся, -аєшся, док., розм., рідко. 1》 Побачити багато чого-небудь. 2》 Подивитися багато, досхочу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навидатися — НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, кого, чого (багато побачити чогось, часто зустрічатися в житті з ким-, чим-небудь), НАБА́ЧИТИСЯ кого, чого, розм., НАБА́ЧИТИ кого, чого, розм. рідше, НАГЛЯДІ́ТИСЯ кого, чого, на кого-що, розм., НАВИДА́ТИСЯ кого, чого, розм. рідше.  Словник синонімів української мови
5. навидатися — НАВИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм., рідко. 1. Побачити багато чого-небудь. Попросив [Демко] посідати.. та послухати, що скаже син його, що навидався світу і від людей наслухався усього розумного (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
6. навидатися — Навидатися, -даюся, -єшся гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь. Чуб. V. 150.  Словник української мови Грінченка