навидатися

НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, кого, чого (багато побачити чогось, часто зустрічатися в житті з ким-, чим-небудь), НАБА́ЧИТИСЯ кого, чого, розм., НАБА́ЧИТИ кого, чого, розм. рідше, НАГЛЯДІ́ТИСЯ кого, чого, на кого-що, розм., НАВИДА́ТИСЯ кого, чого, розм. рідше. — Недок.: надивля́тися. Всього надивився — і щастя і горя (Л. Глібов); Багато набачилась та наслухалась Килина, поки надійшла її черга (до лікаря) (Є. Гуцало); І якого тільки дива Між людьми я наглядівсь! (І. Франко); Багато світа сходив Михайло Подоляк і багато чого в тих мандрах навидався (С. Журахович). — Пор. 1. пережива́ти.

Значення в інших словниках

1. навидатися — навида́тися дієслово доконаного виду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. навидатися — див. бачити  Словник синонімів Вусика
3. навидатися — -аюся, -аєшся, док., розм., рідко. 1》 Побачити багато чого-небудь. 2》 Подивитися багато, досхочу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навидатися — НАВИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чого, розм., рідко. 1. Побачити багато чого-небудь. Попросив [Демко] посідати .. та послухати, що скаже син його, що навидався світу і від людей наслухався усього розумного (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. навидатися — НАВИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм., рідко. 1. Побачити багато чого-небудь. Попросив [Демко] посідати.. та послухати, що скаже син його, що навидався світу і від людей наслухався усього розумного (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
6. навидатися — Навидатися, -даюся, -єшся гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь. Чуб. V. 150.  Словник української мови Грінченка