навинутися
НАВИНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.
Випадково з'явитися де-небудь, перед ким-небудь; навернутися.
Колись я із тяжкої туги На лаві дубовій лежав .. Аж тут навинулась дівчина, І я свою тугу забув (С. Руданський);
Дороги розвезло так, що годі було й думати, що хтось навинеться до Горнилівки (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)