навину́тися трапитися (ст): Отака-то мені навинулася пригода (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
навинутися —
навину́тися дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
навинутися —
Навину́тися. Трапитися, підвернутися (про нагоду, випадок тощо). І звідки мала остаточно набирати стільки грошей? Вона стидалася просити у пані грошей, але [брат] не вірив їй і бив тайком, коли лиш навинулася нагода (Коб.
Українська літературна мова на Буковині
навинутися —
-нуся, -нешся, док., розм. Випадково з'явитися де-небудь, перед ким-небудь; навернутися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навинутися —
НАВИНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Випадково з'явитися де-небудь, перед ким-небудь; навернутися. Колись я із тяжкої туги На лаві дубовій лежав .. Аж тут навинулась дівчина, І я свою тугу забув (С.
Словник української мови у 20 томах
навинутися —
НАВИНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Випадково з’явитися де-небудь, перед ким-небудь; навернутися. Колись я із тяжкої туги На лаві дубовій лежав.. Аж тут навинулась дівчина, І я свою тугу забув (Рудан., Тв.
Словник української мови в 11 томах
навинутися —
Навину́тися, -нуся, -нишся гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться.
Словник української мови Грінченка