навишукувати

НАВИШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., чого, розм.

Вишукати багато чого-небудь.

Вам видніше. Тільки щоб потім не плакались, коли в “Правду” про комплекс напише, навишукує неполадок... Начбуд запевнив, що до конфлікту не дійде (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. навишукувати — навишу́кувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. навишукувати — Навишу́кувати, -кую, -єш гл. Выискать (многое).  Словник української мови Грінченка