навкісний

НАВКІ́СНИЙ, а, е.

Те саме, що навскі́сний.

Варава .. високо підніс чарку з оковитою, хитрющо зміряв усіх навкісними очима (М. Стельмах);

Задув холодний вітер, і незабаром рушив густий навкісний сніг, лапастий і мокрий (Григір Тютюнник);

Крізь звільнені отвори в трюм падало навкісне проміння ясного місяця (Ю. Логвин);

Важко заволокла півнеба, і від неї стелилися навкісні смуги дощу (Валерій Шевчук);

Найпростішим декором здавна були навкісні та хвилясті лінії, спіралі, завитки, крапки, намальовані або вирізані на глиняному посуді (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. навкісний — навкі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. навкісний — -а, -е. Те саме, що навскісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навкісний — КО́СИЙ (розташований похило до горизонтальної або вертикальної площини), НАВСКІ́СНИЙ (НАВКІ́СНИЙ), СКІСНИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (який скривився на один бік). Сонце спустилось низько, заглянуло в вікна косим промінням (І.  Словник синонімів української мови
4. навкісний — НАВКІ́СНИЙ, а, е. Те саме, що навскі́сний. Варава.. високо підніс чарку з оковитою, хитрющо зміряв усіх навкісними очима (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах