навлежачки
НАВЛЕ́ЖАЧКИ, присл.
Лежачи, у лежачому положенні.
Навстоячки, навлежачки — заробила сережечки (Номис);
Викохувала, вигодовувала [Катерина] оті рожеві створіння, які навіть їли навлежачки (М. Стельмах);
Пошліть зв'язкових по командирів рот! – обернувся капітан до огрядного старшого летенанта, який поблизу навлежачки підснідував (Н. Тихий);
Так ми поволі, навлежачки, наближалися до її села (М. Вінграновський);
Сонце ставить ногу через тин, а в сонця хмара – золота крисаня, загони золотавих цибулин навлежачки пiд лiжком партизанять (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)